Про захід:

  • 20 березня 2015 року на факультеті міжнародних відносин відбулась відеоконференція Вільнюс – Львів на тему: «Досвід Литовської Республіки в імплементації договору про асоціацію з Європейським Союзом: як збудувати ефективне інформаційне середовище в Україні?». Захід ініціювали Європейське інформаційне бюро при Сеймі Литовської Республіки, Інститут міжнародних відносин та політичної науки Вільнюського університету та Інформаційний центр Європейського Союзу при Львівському національному університеті імені Івана Франка.
  • Учасники конференції обговорили ключові умови для створення безпечного інформаційного простору України та окремі кроки для успішного  впровадження Угоди про Асоціацію з ЄС.
  • За словами депутата Європейського парламенту Петраса Аустревічуса, Європі та зокрема Литві потрібно створити настільки ефективне інформаційне середовище, яке зможе підтримувати український інформаційний простір і спрямовуватиме його трансформацію у напрямку  європейської цивілізаційної моделі.
  • Доктор Інституту міжнародних відносин і політичної науки Вільнюського університету Неріюс Малюкевічюс зазначив, що обговорення цього питання зараз є надзвичайно актуальним. «Росіяни своєю пропагандою просто крадуть дорогоцінний час в українців, який вони могли б ефективно використати для впровадження реформ у свій державі, – розповідає Неріюс Малюкевічус. – Також цей час можна інвестувати в себе, у суспільство та розвиток держави».
  • «Щодо пропаганди, то Україна займає позицію захисту і змушена відповідати на жахливу інформаційну війну з боку Росії. Як вийти із цього й увійти на медіа ринок ЄС? Не потрібно піддаватися на провокації російських журналістів! Треба залучити якомога більше професійних журналістів, які б проводили дослідження і поширювали їх у суспільстві. Варто подумати, як залучити й російське суспільство до цієї роботи (антипропаганди)», – переконаний Неріюс Малюкевічус.
  • Завідувач кафедри міжнародних відносин та дипломатичної служби Маркіян Мальський подякував литовським колегам за щиру підтримку України й віру в нашу державу. Однією з проблем українських мас-медіа, на думку Маркіяна Зіновійовича, є  їхня приватизація і, як результат цих дій – втрата контролю над інформаційним полем країни.
  • Під час відеоконференції до обговорення долучився доцент кафедри міжнародних відносин та дипломатичної служби Ігор Іжнін. Науковець пригадав події, що передували протистоянню на сході України. «Коли Віктор Янукович не підписав Угоди про Асоціацію всі були шоковані й зрозуміли: міжнародна політика України повністю залежить від Росії, і це кінець нашому європейському  майбутньому, – зазначив Ігор Іжнін. –  Відійшовши від цього стану, сьогодні українські мас-медіа переповнені сюжетами з Донбасу. Це емоційно втомлює суспільство. Крім того, немає відповідної системи організації медій. Суспільство хоче діалогу, тому, крім висвітлення подій на сході України, потрібно через масову комунікацію пояснювати людям усі кроки і дії, які спрямовані на імплементацію Угоди про Асоціацію. Це буде важко зробити, адже по-суті, поки що немає чого сказати суспільству. Утім, Україна не повинна бути розчарована від того, що реформи втілюються так повільно», – переконаний Ігор Іжнін.
  • Свою думку щодо обговорюваної теми висловив литовський журналіст і політичний діяч, член Сейму Литовської Республіки, колишній міністр закордонних справ Литви і колишній голова ОБСЄ Аудронюс Ажубаліс. Він зазначив, що говорячи про створення ефективного й безпечного  інформаційного простору, потрібно виконати певні завдання. «По-перше, як би це не прозвучало банально і просто – гарантувати свободу медій. Усі знають, що це значить, але застосувати це на практиці доволі тяжке завдання. Литва ставить це питання на дуже високий рівень, – зазначив Аудронюс Ажубаліс. – Найкращий шлях забезпечити їхню свободу – це посилити громадське мовлення. Це мають бути незалежні й чесні ЗМІ. Щодо фінансування, то варто створити спеціальні фонди їхнього фінансування», – переконаний Аудронюс Ажубаліс.
  • Під час конференції також ішлося про необхідність створення оптимальної моделі співпраці з Урядом, Парламентом і Президентом України через громадське мовлення. Зважаючи на  російську агресію і важку ситуацію у державі, Україна все-таки досягла певних результатів у сфері конституційних реформ і в інших сферах. Науковці погодилися, що зроблено багато, утім, можливо, прогрес не такий, який би хотіло бачити суспільство.
  • Учасники конференції підтримали тезу про те, що для України є надзвичайно важливим досвід іноземних країн, зокрема Литви. А для створення ефективного інформаційного простору потрібно постійно проводити брифінги, конференції, семінари, аби покроково доносити інформацію до суспільства, адже найкращими комунікаторами у цій сфері виступають журналісти.
  • До дискусії також долучився Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці Валерій Жовтенко, який зазначивши, що після того, як українці задекларували свою проєвропейську позицію, Росія розпочала активну пропаганду на свою користь. «Росія порушила міжнародне право, анексувала Крим, затіяла війну на сході України. Вони кричать «Крим – наш»  – і всі щасливі. Утім, очевидно, що це – гра. Росія силою змінює кордони, а відтак це геополітична конфронтація демократичних і європейських цінностей», – переконаний Посол.
  • Під час відеоконференції Львів-Вільнюс учасники погодилися з тим, що стратегія України повинна бути спрямована на власний захист. Росію змінити можливо, але потрібно мати правильну й ефективну стратегію. Необхідно бути пильними, постійно проводити моніторинг й аналіз російських ЗМІ та зосередити увагу на вкрай важливих речах.
  • Окрім того, науковці зосередили увагу й на питанні «симетричної пропаганди», яка передбачає «з точністю до навпаки» відповідати на брехню Росії в мас-медіа. Зокрема, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри нових медій факультету журналістики Борис Потятиник навів приклад створення в Україні нового телеканалу «Ukrainetomorrow», який, по-суті, призначений бути в опозиції до російського «RussiaToday».
  • Однак литовські колеги таку ідею розкритикували. Неріюс Малюкевічюсзазначив, що створення такого каналу в Україні – це утопія. «Якщо ви сумніваєтесь, запитайте у будь-якого експерта. Цей телеканал апріорі буде змушений лише симетрично відповідати на брехню російської пропаганди. А відтак і аудиторія такого каналу теж невизначена», – переконаний експерт.
  • Директор міжнародних новин Литовського національного телебачення і радіо Викінтас Пугачаускас, говорячи про тематику конференції та підсумовуючи головні думки, висловлені під час відеозустрічі, зазначив, що імплементація Угоди про Асоціацію залежить лише від керівництва України. «Щоб вступити в ЄС, потрібні реформи, й українське суспільство має бути готовим до сприйняття європейських цінностей. Литва завжди буде підтримувати Україну, адже ми маємо спільні проблеми. Литовське суспільство, як і українське, є пострадянським. Ми навіть не можемо говорити про інформацію. Ми говоримо про суспільство. А відтак, таке суспільство й відповідно сприймає російську пропаганду. На таку аудиторію розраховані й провідні російські канали, – вважає Викінтас Пугачаускас. – Нам усім потрібно мати свій «порядок денний» і цілеспрямовано втілювати реформи. Необхідно говорити не тільки про макро-проблеми, а й про мікро- », – додав на завершення експерт.

Партнери:

Фотогалерея